Ми бачили все це лише в кіно,
А хтось нас помирав правдів атаках.
Афганістан – це болю джерело,
Афганістан – це важко передати.
І як сьогодні можна не згадати наших земляків афганців, які повернулись додому? Наперекір усьому вони вижили. Пройшовши суворі будні Афганістану, стали наші земляки – міусинці які із честю виконували свій інтернаціональний обов’язок.
Орденом Червоної Зірки випадково не нагороджують, тому що це – бойовий орден. Вони все-таки повернулись. Не всі. Частину Бог забрав до себе. А вони так молилися до нього: і ті, що вірили, і ті, що стали вірити лише на війні. Можливо, ця віра і підтримувала їх, - віра в Бога, в Матір.
Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі. У спогадах, снах і думках. Вони цього заслуговують.
| 
