Сонячний ранок всміхнувся привітно, Трави викупав в перлах – росах. Сині дзвоники в полі розквітли, Ніби стрічки в пшеничних косах. Чом же сонечко встало так рано? Чому квітки яскраво квітнуть? Чом киває гіллям калина? Чом щебече птаство привітно? Бо початкову школу діти закінчили, І у нас сьогодні свято. Тільки першу сходинку здолали, А іще долати і долати. 1 вересня 2007 року наша школа прийняла у свою дружну сім’ю поповнення : 16 веселих , непосидючих, кмітливих діток. А сьогодні вони вже закінчили початкову школу. Тож зустрічайте героїв сьогоднішнього свята - наших випускників. Злинь же, музико, в небо гучніше, В добру пору лунай, в добрий час! Вище голови! Йдіть веселіше, Бо чекають уже всі на вас!
/ Танцюючи, діти парами з’являються у класі /
Сьогодні в нашім класі свято – Останній дзвоник, випускний. І добрих слів сказати хочемо багато – За те, що кожен з нас отримати зумів.
Хай пісня тут лине! Хай сміх скрізь лунає! У кожного радісна усмішка сяє. Всі дружні, веселі, радійте за нас. (Всі разом ). Ми всі перейшли у 5 клас! Ми виступаємо знову в цій залі, Де почалося в нас шкільне життя. Чотирьох років наче не бувало, Та твердо знаємо: вони не кануть в майбуття. ( Пісня « Місто Волошкове») Багато доброго, нового Життя відкриє ще для нас. Як перша сходинка до нього Для всіх нас буде 5 клас.
В день весняний зустрічає школа Дзвоника останні позивні, І на серці терпко, як ніколи, І тобі сьогодні, і мені. Тріпочуть листочки тополі, Берізка ніжно шелестить. Сьогодні свято в початковій школі – Дзвінок останній продзвенить. Останній дзвінок! 800 днів разом з ранковим сонцем ви, дорогі четверокласники, переступали поріг рідного класу. Близько 3,5 тисяч дзвінків почули ви за 4 роки. Ви чули їх по різному. Тоді, коли з букетом квітів йшли на перший урок в перший клас, і тоді, коли він немов би обривав цікаво проведені 40 хвилин вашого улюбленого уроку. І був довгожданий дзвінок на канікули. А ось дзвінок, який ви почуєте сьогодні буде останнім в стінах рідної початкової школи. / Лунає пісня « Останній дзвоник», діти співають, підтанцьовують та дзвонять дзвінком / Прийшла така уже пора, Що розставатися нам пора. Але не сумувати тут зібрались, А пригадати, як все починалось. - Тихо...Тихіше! Народилась дитина, Гарненька така на вид. В згортку білих пелюшок Мирно в ліжечку спить. Спи, моя крихітко, Пташечко гожа моя. Батюшки, баю, баю. Хай ніяка печаль не тривожить душу дитячу твою.
/ Лунає пісня « Доня, моя донечко», донечка підбігає до батька /
Дочка. Тату, а чому іде дощ? Тато. Підеш до школи – дізнаєшся. Дочка. Тату, а у Баби Яги є бабенятка? Тато. Звідки я можу знати. Дочка. Тату, а навіщо коняці коси на плечах? Тато. Запитай у коняки. Дочка. Тату, а мотоцикл любить цукерки? Тато. Не знаю, я його не запитував. Дочка. Тату, а ти не сердишся, що я в тебе про все запитую? Тато. Що ти, моя дитинко? Як можна? Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше будеш знати. ( Дочка виходить) Тато. От вже непосидюче. Хоч би швидше тебе до школи відправити! Ведуча. Перше вересня 2007 року Давайте ж пригадаємо Отой найперший день. Губились наші бантики Між квітів і пісень.
Хвилювалися, як ніколи! Хвилювалися увесь час! Бо тоді ми йшли до школи Перший раз у 1 клас. ( Пісня « Перший дзвоник») Давайте пригадаємо разом, Як вперше на лінійці всі стояли, Розгублені, малі, кумедні, З-за квітів ледве виглядали.
В той день світило сонце ясно, Навколо все було прекрасно. І вчителька промовила звертання: «Ну що, розпочнемо навчання?»
До успіхів було далеко, нам заважали балачки, І виявилось – ой, нелегко писати палички й гачки.
Та віру в усіх вчителька вселяла, І заспокоювала мам, Було і нас розвеселяла, І витирала слізки нам.
І поступово ми звикали Тримати ручки й олівці. Вже нас контрольні не лякали, Від Вас ми чули : « Молодці!»
/ Пісня « Вчать у школі»/ Додавати, віднімати, І писати , і читати, Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Справно руки піднімать, Щоб оцінки зароблять, Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Два до трьох - то буде п’ять , Та ще й старшим помагать, Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Щоб і множив і ділив, Щоб ніхто не обдурив, Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. Ведучий. В 2008 році ви дружно перейшли до 2 класу. В світлий, ще ранковий час В свій просторий , гарний клас Ми приходимо завжди в строк. Там багато наших друзів, У тіснім веселім крузі Починається урок! Ми всі засвоїли чудово Прикметник, суфікс, дієслово, Диктантів купу написали. Освіченими дуже стали. / Інсценізація / Батьки – чомучки
Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята! Нічогісінько не знають - Смішно і сказать комусь! Бо щодня мене питають Лиш одне « Чому?» й « Чому?» - Ти чому образив Віку? - А чому отримав двійку? - І чому прийшов так пізно? - Та чому в шкарпетках різних? - Ти чому такий непослух? - А чому не стелиш постіль? - Ти чому це вірш не учиш? - А чому портфель без ручки? - І чому такий синець? .. - Ох! Настане мій кінець! Не поясниш їм ніколи , Хоч би й дуже захотів … Треба їх віддать до школи - Хай питають вчителів!
Ведуча. Ось 2009 рік, ви вже в третьому класі. Ось третій дзвінок нас в дорогу покликав І весело , і сумно всім водночас. І як не хитруй, а вже стали великі, Бо всі перейшли ми у 3 клас.
На уроці рідну мову зараз будемо вивчати, Розбирати кожне слово, щоб її нам краще знати, Бо вона нам найрідніша, зрозуміла і ясна, Поетична, найсвітліша і чарівна, як весна!
Інсценізація
- Яке завдання в нас було, ? - Позначити число в іменниках штани, весна. Чи однина , чи множина? - То ти вже виконав чи ні? - Весна, це зрозуміло в однині. От зі штанами щось не те… Завдання дуже непросте… - І чим же, поясни мені, Оті штани такі складні? У чому складність, поясни? - У чому складність? Бо штани До половини - однина, А трохи нижче - множина!
Просив дружків своїх Іван: - Знаннями, хлопці, поділіться! Не знаю скільки треба ен Писать в іменнику рушниця. - Ех ти, - срамив друг Вовка,- Порожня в тебе голова: Одне - якщо це одностволка, А як двостволка - значить два.
Дзвоник знову вже лунає Й до уроку закликає. ( Учень співає пісню на мотив пісні “Черемшина” ) Знов до класу вчителька заходить, Ясними очима всіх обводить, І мене до дошки викликає, Про домашнє завдання питає. Приспів: Я книжки закинув, та й не вчився, Телевізор цілий день дивився. Ось стою, зітхаю, нічого не знаю, Двійку заробив.
(Інсценізація) - Оце лихо, Дмитре! А що ж у тебе вчителька таке запитала? - Таблицю множення, скільки буде 2 х 2. - Та й справді ти – дурень! Відповів би, що буде ” п’ять». - Та я так і зробив, а потім все одно поставила “ двійку ”. - Не сумуй! Ось бачиш – Дарина йде. Піди піддобрися до неї, може вона дасть тобі контрольну списати. А я дівчина красива, З щирим серцем не спесива. Дуже добре я учуся І контрольних не боюся! Всі науки я вивчаю І освіту здобуваю, І отримую щодня В рідній школі я знання. - Добрий день, Даринко! - А, це ти, Дмитре! Знову двійку заробив? - Заробив...Слухай, Даринко! Сідай сьогодні зі мною за одну парту. - Ні, не сяду! Я знаю чого тобі треба: списати у мене контрольну. (Співають вдвох на мотив “Варенички ”) Дарина. Ой, мій милий не ходить до школи, І завдання він не вчить ніколи. Дмитро. Буду вчитись, милая (2 р.) Я не буду лінуватись, моя чорнобривая. Дарина. А я добре милого навчала: Хворостину об нього зламала! Буду тебе бити, буду тебе вчити, Бо з тобою по вулиці соромно ходити!
/ Дарина б’є хворостиною Дмитра, хлопець тікає, дівчинка за ним / Ведучий. Нарешті 2010 рік, ви в четвертому класі. Ось четвертий дзвінок нас в дорогу покликав, І весело і сумно всім водночас. І як не хитруй, а вже стали великі, Бо всі перейшли у 5 клас. Швидко роки пролетіли, І в пам’яті спогад лиш залишили. Та завжди згадаємо свій перший дзвінок І четвертого класу останній урок. Сьогодні скінчився останній урок, По школі лунає останній дзвінок. Сьогодні востаннє 4 наш клас, І школа чекає у п’ятому нас. І вчительку нашу, як дуже попросить, Теж можемо взяти до 5 класу. Без неї життя уявити не можем, Тому переходити в 5-ий ми просим. / Пісня « Рідна школа» на мотив пісні « Маленькая страна» /
Маємо чотири роки за плечима.. Швидко минає час, Як ми з цікавими очима В перший прийшли наш клас. Лагідні в сяйві сонця Синії відбиття… Ми пам’ятати рідну школу Будемо все життя.
В світі вона одна, в світі вона одна - Школа, що зветься рідна, перша, З друзями нас єдна. В світі вона одна, в світі вона одна. В ній джерело невпинно б’ється , Знань там вода питна.
Школа, як мати, нас терпляче Вчила, щоб вміли ми Перемагати свої невдачі, Щирими бути людьми. Шкіл тисячі є в Україні, Тільки і я, і ти Знаємо : за нашу рідну школу Кращої не знайти.
Ми першу вчительку свою вітаємо, Здоров’я щиро вам бажаємо! Ви перші на початку навчання Подарували нам свої знання.
Перша вчителька! Добра, терпляча, Наче мама була нам малим, А любов її щира, гаряча Зігрівала сердечко усім.
Ми малі на лінійці стояли, А в очах і цікавість, і страх! В ручках квітів букети тримали, І тремтіла тривога серцях. Ви ж, як фея, і добра, і мила, Усміхнулися лагідно нам. Як же щиро ви всіх нас любили! Як нас завжди хвалили батькам! Ой, нема де правди діти, Було всяке серед нас: Той у школі звик шуміти, Той урок не хотів вчити, Той запізнювався в клас.
Пустували не раз і не два, І уроки зривати уміли, В вас боліла від нас голова, Але ви все одно нас любили. Та такого не було, Щоб робив це хтось на зло, Бо усі ми повсякчас, Дуже-дуже любим вас! Ой, мороки було з нами Вчительці багато, як по 100 слів за хвилину Вчились ми читати! Останнє нині в нас побачення, Нам сумно розлучатись з вами. І просимо у вас пробачення. Ми найщирішими словами За те, що колись хтось не вивчив урок, Домашнє завдання не виконав в строк.. А хтось одержував знову двійку, Встрявав з товаришем у бійку, Базікав часто безупинно ... Та ви прощали нам провини!
Так, ми в житті вас не забудемо І пам’ятати завжди будемо І слово, й усмішку ласкаву, То хитрувату, то лукаву, І ту любов, що віддавали, Серця дитячі зігрівали. За все ми вдячні вам без ліку, Спасибі ніжне і велике! Пісня “Мій перший вчитель ”
Слово першому вчителю Ось і минули чотири роки навчання. Жаль розлучатися з вами, тому що за ці роки ми з вами пізнали одне одного. Разом ми переживали біль і радість, гарний настрій і невезіння у житті. Та коли заходиш до класу і чуєш привітне « Добридень», бачиш ласкаві усміхнені оченята, починаєш жити подихом і життям класу. Спасибі вам, любі мої діти, за підтримку, за добрі слова. А ви летіть, летіть собі, летіть, Від болю і розлуки не впадіть! Летіть, та білих крилець не ламайте. А падаючи, знову піднімайтесь. Зустрічному дозвольте обігріться, На біль свій і втому лише усміхніться, Хороших друзів завжди вибирайте, Своїх батьків ніколи не цурайтесь. З любові й болю зіткане життя. Цьому, що є , - не буде забуття. А ви летіть … додому повертайтесь, Та на минуле часом оглядайтесь. / до батьків / Ви дяку прийміть за дітей хороших, За втрачені сили недоспані ночі, За допомогу, за ваше уміння, За віру в дітей , за ласку й терпіння, За те, що у класі ремонти робили, І фарбували, і клеїли,й мили, Костюми красиві до свят готували, І ще на змаганнях за них вболівали. Початкова школа - це лиш перший крок. А попереду ще сім великих років, Отож, навчайтеся , батьки, І кожен день учіть уроки.
За те, що ви не стояли осторонь шкільних проблем і брали активну участь у житті класу, прийміть від мене подяку. / Вручення подяк батькам/
Ведучий. Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі . Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас! Прийміть наш букет із пошани й любові. Вклоняємось низько і дякуємо щиро За ласку і ніжність, за мудрість і віру. Бо без батьків чого ми в світі варті, Без маминої ласки і тепла І без батьківської строгості і жарту, І без свого родинного тепла. 4 роки нас водили вранці, Несли портфелі наші, ранці, Із нами ви уроки вчили, І малювали і лічили. Писали з нами твори вдома, І як встигали, невідомо, При цьому готувати їсти, Білизну прати, місити тісто. Нести домашнії турботи, Ходити на свою роботу, І залишатися на диво Красивими і молодими. Ми любим вас, кохані мами й тата, Ми вам бажаємо здоров’ячка багато, Ми хочемо, щоб завжди ви раділи, І щоб в житті ніколи не хворіли. Хоч часом ми буваємо нечемні, І дуже ви хвилюєтесь за нас, Але у серці знаємо, напевно: Ми більше радуємо вас. Любі! Ми вам обіцяємо: учитись, дружити, Гарні оцінки додому носити, Щоб дарувати радість вам, Любесеньким нашим батькам. / Пісня « Все для тебя» /
Бліц - опитування батьків * Чи плакала вночі ваша дитина і хто частіше вставав до колиски? * Якою була вага і зріст вашої дитини при народженні? * Які слова ваша дитина вимовила вперше? * Якою є улюблена казка вашої дитини, що розказана вами? * Які квіти були подаровані дружині в той день, коли забирали її з пологового будинку? * Якими є улюблені страви вашої дитини? * Скільки місяців виповнилось вашій дитині, коли вона почала ходити? * Якого кольору була дитяча коляска? * Коли ваша дитина почала добре говорити? * Як ви вважаєте, на кого схожа ваша дитина? * Ким мріє стати ваша дитина? * Коли у вашої дитини з’явився перший зубик? * Яким був той день, коли народилася ваша дитина? * Хто придумав ім’я вашій дитині? Що воно означає? * Кого ви чекали перед народженням?
На цьому святі хочуть вас батьки від душі привітати.
/ Вітання батьків/ Сини і дочки, наші рідні діти, Ось час настав зробити крок вперед. Ви стали старші, стали розумніші. Нехай Господь вас благословляє У світлі путь на добрії діла, На вірну стежку прямо наставляє, Щоб доля в вас щасливою була!
Ви - діти нашої країни, Ідіть сміливо у великий світ! Вам будувати майбутнє України Вже зовсім скоро – через сім недовгих літ! А поки ще у школі виростайте, Навчайтеся, здоровими ростіть, Вершини наполегливо долайте І дружно у новій сім’ї живіть.
Дитинство веселковими мостами, Як в казці, швидко – швидко пролетить. А потім юність - росами - стежками .. Всі роки в школі - найсвітліша мить! Тому у дружбі, радості зростайте, Хай сонце , щастя світить вам щораз. І свято це навік запам’ятайте. Зростайте , мудрі діти! В добрий час!
Четвертий клас! Четвертий клас! Рік назад ти прийняв нас. Ми прощаємось з тобою. Переходимо в 5 клас. У нас усіх прощальний настрій, Ми схвильовані украй. Скажемо разом: “ Старша школо, здрастуй! Початкова школо, прощавай! Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів урочисто клянемось:
Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, клянемось: - прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості. Клянемось! (разом) - Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного. Клянемось! ( разом) -З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб не було гальма. Клянемось! (разом) - Клянемось перетворити нашу їдальню до 2018 року в розкішний Макдональс! Клянемось! (разом) - Не доводити вчителів до температури кипіння 1000 . Клянемось! (разом)! - Витягувати з вчителів не жили, витискувати не піт, а міцні знання і навички. Клянемось! (разом)! - Плавати тільки на добре і відмінно у морі знань, пірнаючи до самих глибин. Клянемось! Клянемось! Клянемось! (разом) Ми повернемось нескоро, Щоб зібратись дружнім колом. Школо, ми з тобою не прощаємось, Назавжди не покидаємо тебе. Просто скажем: “ Школо, до побачення, Здрастуй, літо золоте!”
Фінальна пісня « Не давайте суму жити»
Ось і закінчилось наше свято! Залишився теплий світ у душі. Днів попереду у вас ще багато. Хай в житті усе буде лиш краще!
